Ультразвуковий лізис для вестерн-блотингу
- Вестерн-блотинг – це аналітична процедура для виявлення специфічних білків у зразку гомогенату тканини або клітинного екстракту.
- Для проведення вестерн-блотингу або вимірювання активності ферментів багато методів аналізу потребують доступу до речовин і структур (наприклад, білків, ДНК, субклітинних фрагментів), що містяться всередині клітини.
- Ультразвукова обробка – це надійний і простий у застосуванні метод контрольованого руйнування та лізису клітин.
Ультразвукове руйнування клітин
Екстракція білків із тканин і культивованих клітин є першим етапом багатьох біологічних, біохімічних та аналітичних методів (PAGE, вестерн-блотинг, ELISA, мас-спектрометрія тощо) або очищення білків. Для отримання високого виходу білка клітинний матеріал і тканини необхідно ефективно зруйнувати/лізувати. Незалежно від того, чи йдеться про рослинну клітину, чи про тваринну тканину, ультразвукова обробка дає змогу легко та швидко приготувати клітинний лізат.
Переваги ультразвукової обробки
- швидкість і ефективність
- простота використання
- високий вихід білка
- відтворюваність/повторюваність
- точний контроль
- масштабованість
Ультразвуковий пристрій VialTweeter для ультразвукової підготовки зразків, зокрема руйнування клітин і виділення білків
Протокол імунопреципітації для вестерн-імуноблотингу
A. Реагенти
Для приготування розчинів використовуйте очищену воду, наприклад Milli-Q.
- 1X фосфатно-сольовий буфер (PBS)
- 1X буфер для лізису клітин: 20 mM Tris (pH 7,5), 150 mM NaCl, 1 mM EDTA, 1 mM EGTA, 1% Triton X-100, 2,5 mM пірофосфату натрію, 1 mM β-гліцерофосфату, 1 mM Na3VO4, 1 μg/ml лейпептину
Важливо: додайте 1 mM PMSF безпосередньо перед використанням. - 15 μl білка A+15 μl білка G достатньо для IP, але це може залежати від вашого первинного антитіла та об’єму зразка. Також можна використовувати попередньо змішану агарозу з білками A/G (наприклад, білок A для афінного осадження кролячих IgG і білок G для афінного осадження мишачих IgG)
- 3X буфер зразка для SDS: 187,5 mM Tris-HCl (pH 6,8 за 25°C), 6% w/v SDS, 30% гліцеролу, 150 mM DTT, 0,03% w/v бромфенолового синього
B. Приготування клітинних лізатів
- Зберіть клітини. Щоб зібрати клітини за неденатурувальних умов, видаліть середовище й один раз промийте клітини охолодженим на льоду PBS.
- Видаліть PBS, додайте до кожної чашки (10 cm) 0,5 ml охолодженого на льоду 1X буфера для лізису клітин та інкубуйте чашки на льоду протягом 5 хвилин.
- Зіскребіть клітини з чашок і перенесіть у мікроцентрифужні пробірки. Тримайте на льоду.
- Двічі обробіть ультразвуком по 10 секунд в охолодженому на льоду буфері для імунопреципітації (буфер IP: 50 mM Tris-HCl [pH 7,4], 150 mM NaCl, 5 mM EDTA, 0,1% NP-40 і суміш інгібіторів протеаз). Для ультразвукової обробки VialTweeter або зондовий ультразвуковий пристрій, наприклад UP100H чи UP200Ht, підходять найкраще.
- Центрифугуйте лізати за 15 000 g протягом 10 хвилин за 4°C.
- Перенесіть супернатант у нову пробірку. (За потреби лізат можна зберігати за –80°C.)
- Додайте первинне антитіло до супернатанту. Супернатант із первинним антитілом інкубують протягом 1 h за 4°C за легкого перемішування. Первинне антитіло зазвичай додають у концентрації, у 10x вищій за ту, яку використовують для вестерн-блотингу. (Можна почати з 1μg на 100μL.)
- Потім супернатант додатково інкубують із сумішшю однакових кількостей агарози з білком A (Invitrogen) та агарози з білком G протягом ще 1 h.
- Тричі промийте осад агарози буфером IP. Потім екстрагуйте зв’язані білки буфером для нанесення зразків для SDS-PAGE, нагріваючи за 95°C протягом 5 хвилин.
C. Імунопреципітація
- Візьміть 200 μl клітинного лізату й додайте первинне антитіло. Інкубуйте за легкого погойдування протягом ночі за 4°C.
- Додайте агарозні гранули з білком A або G (20 μl 50% суспензії гранул). Інкубуйте за легкого погойдування протягом 1–3 годин за 4°C.
- Центрифугуйте в мікроцентрифузі протягом 30 секунд за 4°C. П’ять разів промийте осад 500 µl 1X буфера для лізису клітин. Під час промивання тримайте на льоду.
- Ресуспендуйте осад у 20 μl 3X буфера зразка для SDS. Перемішайте на вортексі, потім центрифугуйте в мікроцентрифузі протягом 30 секунд.
- Нагрівайте зразок до 95–100°C протягом 2–5 хвилин і центрифугуйте в мікроцентрифузі протягом 1 хвилини за 14 000 X g.
- Нанесіть зразок (15–30 μl) на гель для SDS-PAGE (12–15%).
- Проаналізуйте зразок методом вестерн-блотингу.
Вестерн-блот-аналіз з ультразвуковим пристроєм UP50H
Наведений нижче протокол із використанням зондового ультразвукового пристрою UP50H застосовували в дослідженні Kriebisch та співавт. (2011):
Загальний білок виділяли з клітин MC3T3-E1, оброблених 1,25(OH)2D3 (10−8 M) або розчинником-носієм. Клітини лізували буфером, що містив 50 mM Tris HCl, pH 8 (Sigma-Aldrich); 150 mM NaCl (Fisher Scientific); 0,1% додецилсульфату натрію (SDS) (Fisher Scientific); 1% IGEPAL CA-630 (Sigma-Aldrich) і 0,5% дезоксихолату натрію (Merck). Клітинний лізат обробляли ультразвуком протягом 2 × 10 s за налаштування циклу 1 та амплітуди 80 за допомогою ультразвукового процесора UP50H (Hielscher, Ultrasound Technology, Тельтов, Німеччина). Після цього матеріал центрифугували протягом 10 min за 14 000 rpm, а супернатант використовували для вестерн-блотингу. Двадцять п’ять μg білка кип’ятили в буфері зразка з відновником (Invitrogen), а потім розділяли методом SDS-PAGE з використанням 4–12% поліакриламідних гелів (Invitrogen) і переносили на нітроцелюлозну мембрану (GE health care). Мембрану блокували протягом 1 h за допомогою TBS (10 mM Tris-HCl; pH 7,6; 150 mM NaCl), що містив 1% казеїну (Sigma-Aldrich) і 1% Tris (1 M). Після блокування мембрану інкубували за легкого перемішування протягом ночі за 4°C із первинним антитілом (кроляче антитіло проти CBS людини, 1/500, розроблене в лабораторії проф. R. Banerjee, Анн-Арбор, Мічиган, США). Інкубацію з вторинним антитілом, кон’югованим із пероксидазою хрону (HPR) (Dako), проводили протягом 1 h за кімнатної температури. Усі блоти візуалізували методом посиленої хемілюмінесценції (Perkin Elmer).
Натисніть тут, щоб дізнатися більше про найкращі практики ультразвукового лізису клітин та екстракції, приготування лізатів і рекомендації щодо вдосконалення процесу!
Наведена нижче таблиця дає уявлення про приблизну продуктивність наших лабораторних ультразвукових пристроїв:
| Рекомендовані пристрої | Об’єм партії | Об’ємна витрата |
|---|---|---|
| Ультразвуковий пристрій UIP400MTP для 96-лункових планшетів | багатолункові / мікротитраційні планшети | n.a. |
| Ультразвуковий CupHorn | CupHorn для флаконів або хімічного стакана | n.a. |
| GDmini2 | ультразвуковий мікропроточний реактор | n.a. |
| VialTweeter | від 0,5 до 1,5mL | n.a. |
| UP100H | від 1 до 500mL | від 10 до 200mL/min |
| UP200Ht, UP200St | від 10 до 1000mL | від 20 до 200mL/min |
| UP400St | від 10 до 2000mL | від 20 до 400mL/min |
| Ультразвуковий струшувач сит | n.a. | n.a. |
Зв’яжіться з нами! / Запитайте нас!
Ультразвуковий пристрій UIP400MTP для планшетів для високопродуктивної ультразвукової обробки 96-лункових планшетів
Про вестерн-блотинг
Блотинг – це аналітичні процедури, під час яких ДНК, РНК і білки переносять на носій, щоб їх можна було розділити.
Саузерн-блотинг використовують для виявлення ДНК, нозерн-блотинг – РНК, а вестерн-блотинг – білків.
Вестерн-блотинг також називають імуноблотингом білків, оскільки для специфічного виявлення антигену використовують антитіло. Вестерн-блотинг є одним із найважливіших методів аналізу для виявлення специфічних білків у зразку. Під час вестерн-блотингу білки іммобілізують на мембранах, щоб виявити їх за допомогою моноклональних або поліклональних антитіл.
За допомогою електрофорезу в поліакриламідному гелі з SDS (SDS-PAGE) нативні білки розділяють за 3-D структурою, а денатуровані білки – за довжиною поліпептиду. Потім білки переносять на мембрану (зазвичай нітроцелюлозну або PVDF), де їх забарвлюють антитілами, специфічними до цільового білка. Етап гель-електрофорезу включають у вестерн-блот-аналіз для розв’язання проблеми перехресної реактивності антитіл.
Після цього розділені білки переносять методом блотингу на матрицю (переважно на нітроцелюлозну або PVDF-мембрану), де їх забарвлюють антитілами. Антитіла виконують функцію зонда та підбираються специфічно до цільового білка. Аналіз локалізації та інтенсивності специфічної реакції дає змогу отримати детальні відомості про експресію цільових білків у досліджуваному зразку. Вестерн-блотинг може виявляти цільовий білок у кількості лише 1ng завдяки високій роздільній здатності гель-електрофорезу, високій специфічності та високій чутливості імуноаналізу. Метод вестерн-блотингу застосовують у молекулярній біології, біохімії, імуногенетиці та інших галузях молекулярних досліджень.
Інші споріднені методи включають дот-блот-аналіз, імуногістохімію та імуноцитохімію, де антитіла використовують для виявлення білків у тканинах і клітинах шляхом імунозабарвлення, а також імуноферментний аналіз (ELISA).
Література / Джерела
- Koch RJ, Barrette AM, Stern AD, et al. Validating Antibodies for Quantitative Western Blot Measurements with Microwestern Array. Sci Rep. 2018;8(1):11329. Published 2018 Jul 27. doi:10.1038/s41598-018-29436-0
- Carsten Kriebitzsch, Lieve Verlinden, Guy Eelen, Natasja M. van Schoor, Karin Swart, Paul Lips, Mark B. Meyer, J Wesley Pike, Steven Boonen, Carsten Carlberg, Victor Vitvitsky, Roger Bouillon, Ruma Banerjee, and Annemieke Verstuyf (2011): 1,25-dihydroxyvitamin D3 influences cellular homocysteine levels in murine pre-osteoblastic MC3T3-E1 cells by direct regulation of cystathionine β-synthase. J Bone Miner Res. 26(12), 2011. 2991–3000.
- Tahrin Mahmood, Ping-Chang Yang (2012): Western Blot: Technique, Theory, and Trouble Shooting. North American Journal of Medical Sciences. 4(9), 2012. 429-434.
Ультразвуковий пристрій VialTweeter для одночасної підготовки зразків у кількох флаконах
